пресвітлий


пресвітлий
-а, -е, розм.
1) Який випромінює дуже яскраве світло.
2) перен. Нічим не засмучений; дуже щасливий, приємний, радісний. Пресвітлий настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло і т. ін.).
3) перен. Нічим не затьмарений; дуже спокійний, щасливий (про життя, долю і т. ін.).
4) перен. Який має дуже високі моральні якості.
5) перен., нар.-поет. Уживається як постійний епітет (звичайно до слів цар, князь, боярин, рай та деяких інших). || також ірон. Наділений великою владою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "пресвітлий" в других словарях:

  • пресвітлий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • пресвітлий — [преисв’і/тлией] м. (на) тлому/ т л ім, мн. т л і …   Орфоепічний словник української мови